-
1 не имеющий начала и конца
Psychoanalysis: sempiternalУниверсальный русско-английский словарь > не имеющий начала и конца
-
2 контур без кончиков, то есть контур, не имеющий никакого очевидного начала или конца
Information technology: closed path (к примеру, круг или прямоугольник)Универсальный русско-английский словарь > контур без кончиков, то есть контур, не имеющий никакого очевидного начала или конца
-
3 бесконечный
безкраїй (безкрая, -крає) (р. безкрайого, -крайої), безкрайній, нескінченний, безвічний, довічний, безмірний.* * *1) ( не имеющий начала и конца) нескінче́нний, безконе́чний; ( бескрайний) безкра́їй, безкра́йній, ( безмерный) безмі́рний, безме́жний2) (чрезмерно длинный, продолжительный) нескінче́нний, безконе́чний, неперебутни́й; ( безмерный) безмі́рний3) мат. нескінче́нний; ( неограниченный) безме́жний -
4 сигнал
сигнал м., установленный на консоли ж.-д. Auslegersignal nсигнал м. Beobachtungsgerüst n; Impuls m; Meldung f; Nachricht f; геод.,ж.-д. Signal n; Welle f; Zeichen nсигнал м., разрешающий движение с. ж.-д. Fahrerlaubnissignal nсигнал м., ограждающий маршрут м. ж.-д. Fahrstraßenabschlußsignal nсигнал м., имеющий скоростное значение с. ж.-д. Geschwindigkeitssignal nсигнал м., ограждающий участок м. пути при приёме на него более одного поезда Gleisabschnittsignal nсигнал м., подвешенный на консоли ж.-д. Hängesignal nсигнал м., разрешающий манёвры ж.-д. Rangierfahrtsignal nсигнал м., запрещающий манёвры ж.-д. Rangierhaltsignal nсигнал м., отражённый от морской поверхности рлк. Seezeichen nсигнал м., отражённый от водной поверхности рлк. Wasserzeichen nсигнал м., отражённый облаками Wolkenecho nсигнал м. бедствия англ. ав. мор. Mayday n; мор. Notruf m; мор. Notsignal n; суд. Seenotsignal n; Seenotzeichen nсигнал м. занятости свз. Belegtzeichen n; Besetztanzeige f; Besetztmeldung f; тлф. Besetztton m; Besetztzeichen n; BZсигнал м. синхронизации Gleichlaufzeichen n; тел. Synchronisationssignal n; Synchronisiersignal n; Synchronsignal n; выч. Taktgeberimpuls m; Taktsignal n -
5 конец
1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);4) швальный -нец (верва) - дратва;5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?* * *кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́юв конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́
в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
в о́ба конца́ — в оби́два кінці
до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно
См. также в других словарях:
Особенности русской философии конца ХIX - начала ХХ в.в. — кратко К мыслителям этого времени следует отнести: Соловьев, Бердяев, Федоров, Лосский, Булгаков, Ильин, Лапшин, а также Флоренский. Россия вступила в XX в. в период тяжких испытаний (революция 1905 г. и большевистский переворот 1917 г.),… … Малый тезаурус мировой философии
восемь драгоценностей — (они же «восемь эмблем славы», «восемь знаков счастья», «восемь благоприятных символов», «восемь жертв»; санскр. аштамангала) набор из 8 предметов, образующих самост. структурную единицу в системе культовой практики буддизма. В каждом из… … Буддизм
Бесконечный — прил. 1. Не имеющий начала и конца, предела в пространстве и времени. Ant: конечный 2. Чрезвычайно длинный или длительный; нескончаемый. отт. Не имеющий видимых пределов, границ; безграничный, бескрайний. отт. перен. Не прекращающийся;… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
бесконе́чный — ая, ое; чен, чна, чно. 1. Не имеющий начала и конца, предела; безграничный, беспредельный; противоп. конечный. Время и пространство бесконечны. 2. Чрезвычайно длинный, продолжительный. Бесконечная песня. Бесконечная дорога. □ Наступила осень с… … Малый академический словарь
ИТО ДЗИНСАЙ — (Г э н с у к э) (1627–1705) – япон. философ материалист и литературовед. Изучал кит. философию, особенно сочинения Чжу Си. И. Д. является крупнейшим комментатором Конфуция. С 1662 порвал с чжусианским неоконфуцианством и создал в г. Киото Школу… … Философская энциклопедия
Бесконечный — не имеющий начала и конца, предела; безграничный, беспредельный … Начала современного естествознания
бесконечный — ая, ое; чен, чна 1) Не имеющий начала и конца, предела. Бесконечная тайга. Бесконечная вселенная. Время и пространство бесконечны. Бесконечными рядами тянулись телеги (Тургенев). Синонимы: безграни/чный, бескра/йний … Популярный словарь русского языка
бесконечный — ая, ое; чен, чна, чно. 1. Книжн. Не имеющий начала и конца, пределов, границ (противоп.: конечный). Время и пространство бесконечны. Б ая десятичная дробь (матем.; с неограниченным числом десятичных знаков после запятой). // Безграничный,… … Энциклопедический словарь
бесконечный — ая, ое; чен, чна, чно. см. тж. бесконечно 1) а) книжн. Не имеющий начала и конца, пределов, границ (противоп.: коне/чный) Время и пространство бесконечны. Б ая десятичная дробь (матем.; с неограниченным числом десятичных знаков после запятой) б)… … Словарь многих выражений
Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… … Большая биографическая энциклопедия
Драма — Д. как поэтический род Происхождение Д. Восточная Д. Античная Д. Средневековая Д. Д. Ренессанса От Возрождения к классицизму Елизаветинская Д. Испанская Д. Классическая Д. Буржуазная Д. Ро … Литературная энциклопедия
